Ґрунт, основу якої становлять ґрунтові мінерали, убожіє з кожним долею. Природні природні циклі заповнення мінерального складу ґрунту були порушений у результаті вирубки лісів, вивозу останків рослин і тварин, постійного культивування ґрунту, що не залишає можливості самовідновлення, використання пестицидів і гербіцидів. Азотисті, калієві й фосфорні добрива сприяють лише бурхливому росту рослин, не додаючи їм живильної цінності. Сама гірша ситуація складаються в Північній Америці, де в середньому за останні 100 років ґрунт ставши бідніше на 85 %. У цей година живильна цінність 1 порції шпинату становить 1/8 частину від тієї цінності, якові одержували наші прадіди. Чим менше мінералів у ґрунті, тем менше їх потрапить із, що виростають на ній культурами в раціон харчування. Недолік мінералів у харчуванні, уважає відомий доктор, двічі лауреат Нобелівської премії Лайнус Поллинг, є причиною практично будь-якого захворювання. Мінерали служать основними будівельними цеглинками в харчуванні. Амінокислоти, ферменти й вітаміни без мінералів не розщеплюються й не всмоктуються належним чином. Залучення уваги до цього питання, уважають прихильники правильного харчування, важливо ще й у зв'язку зі зростаючою проблемою зайвої ваги. Людей, що втратила інтуїтивне знання свого організму, невірно розшифровує сигнал про дефіцит мінералів, і замість того, щоб включити в раціон корисні продукти, «заїдає» «мінеральний голод» некорисною їжею, що в залишковому підсумку приводити до ожиріння.